Про це йдеться на сайті ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго“.
«Ціна опалення в новому опалювальному сезоні суттєво зросте: залежно від регіону — на 30−70%»
— З чим пов’язано очікуване підвищення житлово-комунальних тарифів?
— Прогнозую, що сумарне підвищення вартості житлово-комунальної платіжки для українців складе в середньому 20−40% в залежності від регіону. Це перш за все пов’язано зі стрімким підвищенням ціни на газ в Європейському союзі, до якої прив’язано ціноутворення на газовий ресурс в Україні.
Сьогодні вже зрозуміло, що теплокомуненерго (ТКЕ) будуть купувати газ у новому опалювальному сезоні для виробництва тепла та гарячої води у «Нафтогазу» не за річним фіксованим тарифом 7,96 грн за кубометр, як населення, а за ринковими, «хабівськими» цінами. Тобто в найкращому випадку — по 10 грн за кубометр, в гіршому — по 14−15 грн за куб.
Зате урядом через рішення НКРЕКП на початку липня було зроблено інший крок: регулювання і формування ціни на опалення та гарячу воду «з центру» передано виключно до компетенції місцевих органів влади. Внаслідок цього багато хто з них, зокрема, столичний муніципалітет, почали скаржитися на те, що на них, мовляв, уряд хоче «повісити» левову частку відповідальності за стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, при тому, що в більшості міст і районів ці послуги надають комунальні підприємства. А це означає падіння рейтингів місцевих мерів і депутатів і провину за прийдешні соціальні протести.
До речі, у багатьох містах місцева влада сьогодні дотує теплокомуненерго, щоб ті якось підготувалися до нового опалювального сезону, але міські та районні бюджети традиційно тріщать по швах. Тому не можна виключати, що муніципалітети можуть перекласти ці витрати на плечі домогосподарств, заклавши ці гроші в структуру тарифу.
На жаль, не врятує від подорожчання житлово-комунальних послуг для населення в новому опалювальному сезоні й так званий річний тариф на газ, який уряд ввів з травня. Більшість побутових споживачів живуть в містах, в багатоквартирних будинках, вони не використовують газ для опалення квартир, а тільки для побутових потреб (приготування їжі). Частка вартості блакитного палива в комунальній платіжці не перевищує для таких споживачів 10% від загальної суми. Тоді як ціна на тепло в опалювальний період — це, щонайменше, половина щомісячних комунальних витрат домогосподарств.
«Залежно від регіону слід очікувати подорожчання гарячої води на 15−35%»
— Прогнозую, що вартість кубометра гарячої води вже з середини осені зросте в Києві приблизно на 20%. Чинний тариф становить 99,79 грн за кубометр, а, наприклад, за підсумками 2020 року подорожчання склало 16,1%. В цілому по країні, в залежності від регіону, слід очікувати подорожчання платіжки за гарячу воду на 15−35%.
Щодо холодної води, тарифи в середньому по Україні, швидше за все, підвищаться на 15−20%. Нагадаю, що за підсумками минулого року подорожчання залежно від регіону склало 10−15%.
Це пов’язано з перманентним подорожчанням електроенергії для промисловості. Наприклад, в річному вимірі у 2019-2020 роках вартість струму для промислових підприємств зросла в середньому на 20−25%, перш за все, через підвищення тарифу «Укренерго» на передачу електроенергії магістральними мережами. Водоканали купують ресурс за промисловими цінами, і в виробництві холодної води витрати на електроенергію складають понад 50%. Тому зростання цін на перший ресурс пропорційно тягне вгору вартість другого. Водночас топ-менеджери водоканалів постійно скаржаться на те, що чинні тарифи не покривають реальних витрат підприємств.
Що буде із цінами на електроенергію та газ?
— З 1 жовтня вартість електроенергії зміниться. Чи справді українці будуть менше платити за електроенергію під час опалювального сезону?
— Приблизно 70% українців споживають менш як 200 кВт-год на місяць. Для цієї категорії тариф дійсно знизиться на 24 копійки. Тобто за умови максимального споживання у 200 кВт-год на місяць таке домогосподарство заощадить на місяць 48 гривень. Для інших споживачів економія буде вимірюватися «копійками». Водночас це тимчасовий перепочинок. Не мине й пів року, як уряд почне — чи поступово, чи різко — підвищувати вартість кіловат-години для побутових споживачів до промислового тарифу. Отже, в найближчій перспективі — ніякої економії, а якраз навпаки.
— Чи може держава впливати на тарифну політику в житлово-комунальній сфері?
— Щодо електроенергії — на тарифи уряд поки впливає, зберігши до початку травня 2022 року ПСО і базову ціну 1,68 грн за кВт-год. Після цього є всі підстави припускати, що спецзобов’язання «Енергоатому» та «Укргідроенерго» уряд скасує, і буде запущений так званий ринок електроенергії, коли ціни для побутових споживачів зрівняються з промисловими, тобто до 3,09−3,61 грн за кВт-год.
Далі, попри те, що з літа 2020 року в Україні запрацював ринок газу, з січня 2021 року, коли ціни на газ в Євросоюзі різко пішли вгору, уряд втрутився в цей процес і ввів держрегулювання, адміністративно обмеживши ціну на побутовий газ. Кілька місяців по тому Кабмін ввів квазіспецзобов’язання, зажадавши від газотрейдерів ввести річний тариф. Чи добре це? Для споживачів — безумовно, бо захищає їх від різкого підвищення тарифу. Чи суперечить подібна практика держрегулювання ринковим принципам? Напевно, так.
Водночас Кабмін може вплинути на тарифну політику стосовно, наприклад, опалення та гарячої води «з іншого боку»: наприклад, закріпивши своєю постановою можливість для теплокомуненерго закуповувати газ власного видобутку за ціною не більше 4000 грн за тисячу кубів. Але на практиці це поки виглядає нереально. Якщо ж в новому опалювальному сезоні споживачі отримають космічні платіжки, в Кабміні скажуть, мовляв, ми тут ні до чого, ніяк не можемо вплинути, адже не керуємо місцевими владами і тим більше теплокомуненерго.
Немає коментарів:
Дописати коментар