Електронний регулятор температури, аналізуючи інформацію від цих двох датчиків за допомогою регулювального клапану з електроприводом, коригує кількість теплоносія, який надходить з тепломережі у будівлю, зменшуючи його до необхідного рівня. Це дозволяє споживати тільки необхідну у конкретний момент часу кількість теплоносія і тим самим суттєво економити теплоенергію.
Також індивідуальний тепловий пункт містить контрольно-вимірювальні прилади, насоси, вузол обліку тощо. Комплектація кожного ІТП залежить від задач, які він буде виконувати.
Типи ІТП
ІТП розрізняються між собою за приєднаною потужністю та кількістю контурів систем теплоспоживання, які приєднуються до тепломережі: опалення, ГВП, вентиляція. Далі контури опалення діляться ще на два типи за схемами приєднання до теплової мережі — залежне і незалежне. На сьогодні унормовано чітко, що всі будівлі на 12 і вище поверхів повинні бути приєднані до теплової мережі тільки за незалежною схемою із застосуванням теплообмінників. Будівлі нижче 12 поверхів включно так само рекомендовано підключати через теплообмінник по незалежній схемі, але й по залежній схемі підключати такі будівлі не заборонено.
В ІТП із залежною схемою підключення системи опалення будинку до 11 поверхів включно до теплової мережі замість теплообмінника монтується так звана лінія змішування зі зворотним клапаном. Це робиться для того, щоб при закритті регулювального клапану і зменшенні кількості теплоносія з тепломережі у будинок, циркуляція внутрішньобудинкового теплоносія у будинку залишалась безперервною.
Досвід експлуатації індивідуальних теплових пунктів (ІТП) доводить, що у багатоповерхових будинках, де регулювання було відсутнє, після встановлення ІТП загальне зниження споживання тепла становить від 15% до 73%.
Немає коментарів:
Дописати коментар